Сучасні стилі архітектури

Екологічна архітектура - це стиль в архітектурі, що особливо виявився в останній третині ХХ століття у зв'язку з захистом навколишнього середовища. Для творів цього стилю характерні прагнення до природних форм, які як би наслідують конфігурацію рельєфу, широке застосування природних, несинтетичних матеріалів, природозберігаючих і систем енергопостачання, що працюють на сонці і вітрі.

Яскравим прикладом екологічної архітектури став культурний центр імені Жана-Марі Джібу в Нумеа, столиці тихоокеанської острівної держави Нова Каледонія, побудований італійським архітектором Ренцо Піано. Піано використовував тут елементи туземної культури: образи місцевих споруд, природні матеріали.

Читайте також: продаж квартир у львові

Ідея створення культурного центру виникла в 1989 р. в центрі переговорів про незалежність цієї французької території. У 1991 році міжнародний архітектурний комплекс на проект будівлі був виграний італійським архітектором Ранцо П'яно (Renzo Piano). Концепція була побудована на симбіозі традиційної меланезійської архітектури, сучасної мінімалістичної, хайтеківської пластики та інноваційних технологій і матеріалів. Відкриття комплексу, забудованого в заповідній прибережній зоні в 10 км. в Нумеа, відбулося в травні 1998 року і саме тоді центру було присвоєно ім'я трагічно загиблого Канакського політичного лідера Жана - Марі Тжібао ( Jean-Marie Tjibauo).

У мангрових заростях заповідника П'яно звів десять рейкових павільйонів, розвернутих до океану, що простягаються на 230 метрів вздовж берегової лінії з північного сходу на південний захід. Оригінальні споруди, що нагадують надіту вітрила, були сформоваті багатошарово і повністю продуваються в верхній частині кострукції. Вона складається з горизонтальних решіток, зроблених з місцевої твердої деревини іроко і виступаючих в ролі фасадних панелей, і внутрішнього стабілізуючого каркасу з нержавіючої сталі. Таким чином, була гініально вирішена задача природної вентиляції в кліматичних умовах підвищеної вологості, а також проблема зведення висотної конструкції в зоні підвищеної активності агресивних вітрових потоків.

Всі вітрила об'єднані низькою одноповерховою рейковою галереєю з іроко, пробкової кори, сталі та скла. Вони розділені на три функціональні блоки. У першому, найбільшому розташовані зали для постійних і тимчасових експозицій, студія і амфітеатр лекторію, у другому - адміністративна зона, архів, бібліотека і конференц - зал, в третьому - художні студії танцю, музики, живопису і скульптури. Загальна площа комплексу складає 6700 квадратних метра. Проект був удостоєний Прітцкерівської архітектурної премії.